На Афоні знайшли цінний рукопис, в якому розповідається й про Чернігівщину
Афонські ченці на Чернігівщині збирали пожертви на будівництво академії: на Афоні знайшли цінний рукопис.
На Афоні в архіві древнього Ватопедського монастиря українські дослідники відшукали невідомий раніше цінний рукопис XVIII століття. В рукописі йдеться про пожертви українського козацтва на відбудову цієї знаменитої афонської обителі. Як повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інститут історії НАН України чернігівець Сергій Шумило, у документі детально простежуються відвідини ватопедськими ченцями Чернігівщини, Білгородщини, Стародубщини, а також Харківщини, Сумщини, Полтавщини, та Київщини.
Йдеться про те, що у цьому рукописі ватопедські ченці фіксували всі отримані від представників козацтва та духовенства пожертви під час своїх подорожей українськими землями Слобожанщини та Гетьманщини, завдяки чому вдається простежити географію мандрів афонітів українськими теренами, їхні контакти з козацтвом та отримані пожертви.
«Зокрема, у документі детально простежуються відвідини ватопедськими ченцями Харківщини, Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини, Білгородщини, Стародубщини та Київщини, – розповідає дослідник афонської спадщини України Сергій Шумило. – В цілому ватопедська делегація пробула в українських землях Слобожанщини та Гетьманщини понад три роки (з 1761 по 1764 роки), всюди відвідуючи козацькі поселення, слободи та міста, служачи тут молебні та збираючи пожертви на свій монастир».
Рукопис складається з добре збережених прошитих зошитів, в яких на кожному аркуші накреслені по одній широкій і дві вузькі колонки для запису імен жертводавців та їхніх рідних, а також кількості наданих ними пожертв в рублях і копійках.
«Прошиті зошити мали тверду палітурку, яка не збереглася до наших днів, – каже директор Міжнародного інституту афонської спадщини. – Всього містить 28 аркушів, з яких 26 аркушів повністю заповнені рукописними записами, більшість з яких здійснені церковнослов’янською мовою, хоча іноді посеред тексту зустрічаються також записи грецькою мовою. Над вступом у горі на першій сторінці від руки грецькою мовою написане благословення з оригінальним підписом Константинопольського патріарха Кирила V (Каракаллоса), який у цей час проживав на спокої на Афоні при Ватопедському монастирі».
За словами дослідника, завдяки знайденому рукопису вдалося виявити невідомі аспекти ктиторської підтримки українським козацтвом афонських монастирів та, зокрема, подорожі ватопедських ченців українськими землями Слобожанщини і Гетьманщини в 1761-1764 роках, яка передувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького Петром Калнишевським та встановленню «ктиторського патронування» з боку Запорозької Січі над Ватопедським монастирем та підтримки у розбудові афонської богословської школи «Афоніада», що діяла при цій обителі. В результаті, тільки кошовий отаман Калнишевський та запорозькі козаки передали на відбудову Ватопеду та діючої при ньому академії «Афоніада» 2500 рублів, що на ті часи було дуже великою сумою.
«Аналіз джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами та жертводавцями афонських обителей у цей час нерідко виступали представники знатної козацької старшини, яка розглядала свою участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут свого елітарного статусу в українському суспільстві XVIII століття, – продовжує доктор теології Сергій Шумило. – Нововиявлений документ допомагає по-новому поглянути на українські історичні духовно-культурні зв’язки з Афоном та світовим православ’ям».
З історії відомо, що при Ватопеді було засновано афонську академію «Афоніада», яка, за задумом ватопедських ченців, мала стати в Османській імперії «оплотом християнських знань, виховання та просвіти в галузі як філософських, так і богословських наук». Коли з 1753 року її очільником став відомий просвітитель і богослов Євгеній (Булгарис), кількість учнів у ній стала перевищувати 100 чоловік, через що вона не могла вміщати всіх бажаючих. З цією метою, за словами дослідника спадщини Афону, для розбудови та утримання академії було розпочато збирання милостині по різних країнах, зокрема в українських землях.
Завдяки цьому поступово було збудовано новий великий комплекс, який складався з гуртожитку і класів на 170 учнів, бібліотеки, трапезної, лікарні та інших будівель. Тоді ж при Ватопедській обителі було побудовано монастирську типографію, а також нову монастирську лікарню, ще згодом – нову велику трапезну та інші будівлі. Ініціатором початку збирання пожертв на «Афоніаду» в Гетьманщині, на Запорозькій Січі та Слобожанщині був дидаскал цієї афонської школи Євгеній (Булгаріс), який згодом і сам переїхав до Полтави, де став архієпископом Слов’янським та Херсонським, і який заснував тут Полтавську семінарію.
Додам, що заснування обителі монастиря Ватопед відносять до ІV-V століть, в ІХ столітті монастир був розорений і заново відновлений в Х столітті. В бібліотеці й архіві монастиря зберігаються понад 2000 стародавніх рукописів (як часів античності, так і візантійського, османського та ін. періодів, з них понад 600 рукописів пергаментних), а також понад 10000 книг, серед яких велика кількість стародруків. В колекції бібліотеки монастиря – Птолемеєва «Географія» з мапами та багато ін.
Віталій Назаренко, фото Сергія Шумила
